top of page
авторки подкасту2.png

ПОДКАСТ НАТАЛІ ГУМЕНЮК ТА АНГЕЛІНИ КАРЯКІНОЇ

Це невимушені розмови із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня українські журналістки  Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви в середині України і те, як війна проти України змінює світ.

ПІДПИСУЙТЕСЬ ТА СЛУХАЙТЕ НА ЗРУЧНІЙ ПЛАТФОРМІ

33 епізод: Здоровий націоналізм бачить в історії власної країни погані речі, які вона зробила — Джейсон Стенлі

Джейсон Стенлі — американський філософ, який є одним із провідних лівих інтелектуалів у світі. Його цікавлять теми боротьби з фашизмом, авторитаризму, антиколоніальної боротьби, пропаганди та свободи слова. Він впевнений — всі, хто бореться з фашизмом, мають регулярно приїжджати до України та дивитися як українці протистоять фашистській Росії. Він так і робить. Він є почесним професором Київської школи економіки, час від часу приїздить читати лекції українським студентам. Свою зарплату за викладання в Україні він ділить між фондом «Повернись живим» та підтримкою місцевого громадянського суспільства. Одна з найцікавіших речей для нього — спостерігати за тим, як в країні відбувається процес з’ясування хто такий українець та якою має бути українська ідентичність. Під ідентичністю він розуміє те, як люди прагнуть організувати своє суспільство та їхнє самоусвідомлення як суспільства. «Якщо ця ( російсько-українська) війна лише за те, чиї народні танці кращі і чиї народні танці переможуть, то нікому це не буде цікаво», — каже Стенлі.

 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із американським філософом про фашистську та колонізаторську поведінку Росії, здоровий націоналізм, глобальних лівих, провокації українських студентів та як можна пояснити ситуацію в Україні через концепції теоретика руху за громадянські права в США Дюбойса.

Мовою оригіналу

32 епізод: Ти використовуєш ядерну зброю, коли ти як щур у кутку. Путін думає, що перемагає, — Майкл Макфол

Майкл Макфол – професор Стенфордського університету, американський дипломат. П’ять років він працював в адміністрації Барака Обами. Спочатку помічником президента з питань національної безпеки, а потім у 2012-2014 роках послом США в Росії. За збігом обставин у лютому 2014 року він завершив свою роботу послом. День, коли Путін увійшов до Криму, був днем, коли він виїхав з Москви. Майкл Макфол вважає правильними діями США, коли ті протягом багатьох років намагалися взаємодіяти з Росією, щоб та стала цивілізованої  державою і поважала міжнародні правила та закони. «Нашою помилкою була не ця гра. Наша помилка полягала в тому, що ми не застрахували свої ставки на випадок невдачі. Що ми повинні були зробити — так це застрахувати наші ставки. Що ми повинні були зробити — це розширити НАТО так швидко і так далеко, як це було можливо, коли у нас була можливість це зробити в 90-х роках, і Росія тоді нічого не могла вдіяти», — впевнений він. 


Один із напрямків його роботи зараз — це зменшити кількість грошей Путіна на ведення війни в Україні. Він є координатором міжнародної групи незалежних експертів, які пропонують різні види санкцій щодо Росії. Часто її називають «групою Єрмака-Макфола». Її роботу він оцінює як чудову. Однак основною проблема є те, що уряди інших країн не прийняли всі їхні ідеї. Якби вони це зробили, то зараз Росія була б у набагато слабшій позиції, переконаний Макфол.
 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Майклом Макфолом про адміністрацію Джо Байдена та її роботу з Україною, американські вибори, що змінилося в його ставленні до росіян, як санкції зменшують кількість грошей Путіна та чому не чутно голосу Барака Обами зараз.

Мовою оригіналу

31 епізод: Кароліна Аморосо про Папу Римського, Мілея та як відмова від насильства визначила майбутнє Аргентини

Кароліна Аморосо — журналістка-міжнародниця з Аргентини. Вперше в Україну вона приїхала на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як тільки вона опинилася тут, то усвідомила, що нічого не знає про країну попри свою ретельну підготовку до поїздки. Але навіть тоді вона зрозуміла, що ця війна для українців є екзистенційною, війною за їхню власну ідентичність. У травні 2024 року Аморосо вже вчетверте приїздила до України, спеціально скоротивши для цього свій медовий місяць в Європі. Зокрема, вона робила репортажі з півдня України про життя звичайних людей. Журналістка впевнена, що втоми від життєвих історій з України у міжнародної аудиторії немає, вона присутня тільки у самих ЗМІ.  
 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Аморосо про лицемірство правозахисників у Латинській Америці, романтизацію Куби, чому Папа Римський залишається для неї загадкою, що чекати Україні від президента Аргентини Мілея та як політичне насильство залишилося в минулому її країни. 
Публікація стала можливою за підтримки USAID - US Agency for International Development у рамках програми «Права людини в дії», яку реалізує Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.

Мовою оригіналу

30 епізод: Ізраїль наступає на Рафах. Як зараз виживають жителі Гази?

В кінці травня 2024 року  Міжнародний суд ООН постановив, що Ізраїль має негайно припинити наступ на місто Рафах у Секторі Гази. Також Ізраїль має відкрити доступ до Сектору Гази та підтримувати відкритими наземні пункти пропуску, зокрема пункт пропуску «Рафах». Ізраїль наполягає, що має право захищати себе від загрози ХАМАС та продовжить військову операцію, яку він розпочав у жовтні 2023 року після нападу бойовиків ХАМАС. Водночас через облогу у Газі розпочалася гуманітарна катастрофа. Рок-музикант Раджі ель Джару ще на початку наступу ізраїльських військ переїхав разом із своєю родиною з міста Газа на південь сектору. Протягом всього цього часу він намагається вижити там та планує розпочати краудфандингову кампанію зі збору коштів, щоб покинути Сектор Гази. За його словами, посередники просять близько 5 тисяч доларів за вивіз однієї людини звідти. Журналіст з Гази Ахмед Алнаук вже кілька років проживає у Лондоні і веде платформу з історіями палестинців під назвою «Ми не числа». В кінці жовтня 2023 року через ізраїльський авіаудар по будинку його родини загинули понад 20 членів його сім’ї.
 

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Раджі ель Джару та Ахмедом Алнауком про те, як виживають цивільні зараз у Газі, про їхнє ставлення до ХАМАС після 7 жовтня, про музику, яка може донести історії палестинців, та їхню любов до Гази.

Мовою оригіналу

29 епізод: Ярослав Грицак про спокусу авторитаризму, байстрюків Європи та майбутній золотий вік України

Ярослав Грицак — український історик, письменник та публіцист. Він впевнений, що кожна молода держава, якою є і Україна, має пройти спокусу авторитаризму. Хоч зараз в країні практично відсутнє політичне життя, але, за оцінками історика, українське суспільство вже шукає собі нового лідера. «Воно не хоче більше Зеленського, але готове терпіти його, поки не скінчиться війна. Бо воно розуміє, що не можна міняти президента під час війни», — каже Грицак. Кожна влада тяжіє до авторитаризму. Не є виключенням і нинішній президент та його найближче оточення. Але щодо великих шансів на встановлення «зеленого авторитаризму» в історика є великі сумніви. Певні запобіжники такому повороту заклала сама історія України.
 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Грицаком про спокусу авторитаризму, чому він не любить говорити про історичну пам’ять, момент розходження траєкторій розвитку Росії та України, нову етнічну домну всередині країни та що може радикально розв'язати питання безпеки України.

28 епізод: Як ускладнити життя воєнним злочинцям? 

Ібрагім Олабі — британський адвокат сирійського походження. Своє майбутнє він пов’язував виключно з комерційним правом. Однак, за словами Олабі, за нього все вирішила доля. У 2011 році розпочалася війна у Сирії. Він відразу перекваліфікувався на вивчення кримінального права та захист прав людини, щоб допомогти сирійцям. Саме цей воєнний конфлікт став для нього справою його життя протягом останніх десяти років. Він майже не відволікався на інші війни у своїй юридичній роботі. Тільки для України він зробив виняток після початку повномасштабного вторгнення Росії на її територію. «Те, що Росія намагається зробити в Україні, вона вже робила в Сирії», — впевнений Олабі, який бачить ту ж саму стратегію ведення війни з боку Кремля. Він очолив юридичну команду ініціативи з документування воєнних злочинів The Reckoning Project. У квітні 2024 року команда проєкту та свідок з України подали кримінальний позов щодо тортур з боку росіян до Федерального Суду Аргентини.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Ібрагімом Олабі про вибір Аргентини для подачі позову, про однакову «методичку» ведення війни Росією, як сирійці намагаються добитися справедливості та як ускладнити життя воєнним злочинцям.

Мовою оригіналу

27 епізод: Ольга Онух про ефект Зеленського, його зв’язок із українською ідентичністю та що змінила велика війна

Ольга Онух — британська науковиця, дослідниця та професорка порівняльної та української політології Манчестерського університету. В середині травня 2024 року виходить українською мовою книжка «Ефект Зеленського», яку вона написала у співавторстві з американським дослідником Генрі Гейлом. Зокрема, автори проаналізували промови президента Володимира Зеленського, номери «95 кварталу» та навіть серіал «Слуга Народу». В книжці є частина, присвячена нинішньому президенту України, але це не ключова річ, зазначає авторка Ольга Онух. Насамперед вони досліджували сучасну громадянську українську ідентичність так званого покоління незалежності. Саме вона сформувала не тільки Зеленського, але й інших українців.
 

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить з Ольгою Онух про ефект Зеленського, найважливішу ідентичність українців з 90-х років та чого не зрозуміли про українців Путін, декотрі галичани та більшість світу.

26 епізод: Чому в Латинській Америці слабка підтримка України і до чого тут США? Пояснює Деніз Дрессер

Деніз Дрессер — політична аналітикиня, публіцистка та професорка з Мексики, яка є дуже відомою у своїй країні. Нинішній президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор понад 100 разів атакував її у своїх щоденних ранкових промовах за її критику дій влади. Він також залишився дуже розчарованим її візитом у 2023 році до України. Дрессер каже, що багато латиноамериканських президентів грають у геополітичні ігри або намагаються з’ясувати, що вони можуть отримати від підтримки України чи збереження нібито нейтралітету. Проте латиноамериканські суспільства не є проросійськими, незважаючи на російську пропаганду та збільшення кількості російських дипломатів в цих країнах. На її думку, якщо Мексика, де зараз можна спостерігати демократичний відкат,  повернеться до авторитаризму, то чи на найбільшим геостратегічним бенефіціаром цього стане Росія. «Це в їхніх інтересах бачити більш авторитарну Мексику, яка б уособлювало собою наркодержаву з великою кількістю злочинців. Це змусило б американців мати справу з ще одним відкритим фронтом і ще одним міжнародним конфліктом і конфліктом вже на їхніх кордонах», — каже професорка.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Деніз Дрессер про збільшення російського впливу в Мексиці, ставлення до України, насильство з боку наркокартелів, як Мексика перетворилася на політичну піньяту в американській політиці та про особисту стратегію трьох «А», яка допомагає їй по життю.

Публікація стала можливою, зокрема, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID - US Agency for International Development в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Мовою оригіналу

25 епізод: Не можу через вік ходити і стріляти в російських силовиків на Харківщині чи Луганщині. Але якби міг, то я б це зробив — Адам Міхнік

Адам Міхнік — польський журналіст, дисидент та один із лідерів руху «Солідарність». У 77 років він продовжує працювати на посаді головного редактора польського видання «Gazeta Wyborcza». Протягом багатьох років він називав себе антирадянським русофілом. Після початку війни Росії в Україні Міхнік заявив, що перетворився на антипутінського русофіла. Дисидент стверджує, що не кожен росіянин є солдатом Путіна, але кожен з них нестиме певну моральну відповідальність за війну в Україні. На його думку, ненависть російських емігрантів до Путіна є потенціалом для розмови про майбутнє. «З іншого боку, я розумію тих українців, які кажуть, що «хороший росіянин — це мертвий росіянин». Я не погоджуюся з ними, але я розумію їх», — каже Адам Міхнік.
 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про україно-польські відносини та польський підйом коштом українців, російську опозицію та відповідальність націй за війну, про Путіна як прокляття та заповіт батька Міхніка завжди захищати Україну.

24 епізод: Драма зниклих безвісти в тому, що ніхто не бачив їхньої смерті — Норма Морандіні

«Драма зниклих безвісти полягає в тому, що ніхто не бачив їхньої смерті», — каже письменниця, журналістка та політикиня з Аргентини Норма Морандіні. Під час правління військової диктатури її 20-річних брата Нестора та сестру Крістіну викрали у Буенос-Айресі у 1977 році. Норма відразу покинула Аргентину. Вона повернулася на батьківщину тільки у середині 80-х років. Вже як журналістка вона писала матеріали з відомого судового процесу над військовою хунтою. На судових засіданнях під час свідчень про тортури та вбивства вона ніколи не уявляла на місці закатованих своїх брата та сестру. Таким був захисний механізм її психіки. Набагато пізніше вона дізналася, що її рідні потрапили до ESMA — таємної в’язниці для тортур у будівлі колишньої школи механіків військово-морського флоту Аргентини. Їх закатованих відправили у так звані «польоти смерті» — їх тіла скинули з літака в море. Своїй матері Норма не розповіла про долю викрадених брата та сестри. Однак виявилося, що її матір про це знала, але вона теж не розповідала рідним про це.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Морандіні про мовчання любові, її власний шлях зцілення, про політизацію пам’яті про події під час правління військової хунти, феномен пам’яті та що може стати більш важливим за вирок суду у справах зниклих безвісти.

Публікація стала можливою, зокрема, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID - US Agency for International Development в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

23 епізод: Світлана Осіпчук про музей воєнного дитинства та як війна вбудована в життя дітей в Україні

Музей воєнного дитинства зібрав понад 400 свідчень про життя дітей під час війни в Україні. Ідея відкриття подібного музею належить жителю Сараєва Ясмінку Халиловичу, який малою дитиною пережив облогу столиці Боснії та Герцеговини під час війни на Балканах у 90-х роках. Спочатку він та його команда зосередилася на зборі історій та експонатів про воєнне дитинство своїх співгромадян. Потім вони розширилися і в їхньому архіві зібрано оповіді та речі з понад 20 війн з різних країн світу. Перші свідчення українських дітей зібрали у 2018 році. За два роки в Києві з’явився офіс з окремою командою дослідників. Поки власного приміщення для постійної експозиції музей немає. Про виставки своїх експонатів вони домовляються із іншими закладами, розповідає директорка музею воєнного дитинства, історикиня Світлана Осіпчук.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Світланою Осіпчук про вплив війни на українських дітей, її нормалізацію в їхньому житті, про Голокост, фільми про Бучу та що відбувається з історичною пам’яттю українців. 

22 епізод: Як посадити за ґрати військову хунту? Розповідає суддя з Аргентини

Після захоплення влади військові керували Аргентиною протягом семи років до 1983-ого. Вони влаштували кривавий терор і за цей час близько 30 тисяч аргентинців були вбиті або пропали безвісті. Багатьох катували, для частини з них влаштовували так звані «польоти смерті» — їх скидали з літаків в Атлантичний океан. Дітей жертв викрадали та передавали на виховання іншим людям. В 1984 році з’явився звіт під назвою "Nunca Más" («Ніколи знову») із свідченнями про злочини військової хунти. Вже у квітні 1985 в Аргентині розпочався безпрецедентний судовий процес над колишньою військовою верхівкою країни. У залі суду виступили понад 800 свідків. Серед суддів був Рікардо Хіл Лаведра.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Хілем Лаведрою про сам процес, що потрібно було йому для винесення вироку військовій хунті, чи визнали свою провину військові та про його нічні жахіття після свідчень жертв.

Публікація стала можливою, зокрема, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID - US Agency for International Development в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

21 епізод: Я історик і нікого не можу закенселити — Марсі Шор

Марсі Шор викладає інтелектуальну історію в Єльському університеті. Разом із своїм чоловіком Тімоті Снайдером Марсі протягом довгого часу переконує можновладців в різних країнах надавати допомогу Україні під час війни з Росією. Цей поворот в її житті вона називає іронією долі. Предки Шор були жертвами єврейських погромів в Україні після Першої світової війни. В США Марсі зростала в громаді, де на все німецьке була накладена анафема. Сама вона ще з підліткового віку була пацифісткою і ніколи не розумілася на зброї. «Коли зараз я як єврейська мати середнього віку приходжу до німців і благаю їх негайно надіслати українцям летальну зброю — то це не та роль, у якій я могла себе будь-коли уявити», — жартує історикиня. Журналістка

 

Ангеліна Карякіна говорить із Марсі Шор про інтелектуальну сміливість у світі постправди, про прощення та її захоплення філософом Ханною Арендт, чому історик не може закенселити нацистів, про кризу суб’єктності в Росії та чому доля світу зараз залежить від українців.

Мовою оригіналу

20 епізод: Імперія понад усе. Як Росія перевиховує українців на окупованих територіях

Докторантка Бірмінгемського університету Ярослава Барб’єрі вивчає механізми підриву українського суверенітету з боку Росії. З 2014 року найбільше зусиль держава-агресор вкладала саме у мілітаризацію та індоктринацію дітей на окупованих частинах Донбасу та в Криму. Через програми патріотичного виховання, «Юнармію», зустрічі із російськими солдатами, ветеранами та членами ЧВК «Вагнер» вони намагаються нав’язати їм російські цінності. А саме те, що найвищою формою буття для людини є жертвування собою заради інтересів держави. Тим самим Росія відкрито краде українських дітей для потреб своєї імперії.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Ярославою Барб’єрі про різницю цінностей українців та росіян, про парадокс реінтеграції окупованих територій Кремлем, ріст насилля з боку загарбників через опір Півдня та чого навчилася вона від своєї бабусі, поетки Ліни Костенко.

19 епізод: Тімоті Ґартон Еш про міф про непереможність Росії, війну як норму та Україну як дзеркало Європи

Тімоті Ґартон Еш — британський історик, журналіст та письменник. Його називають одним з найкращих дослідників історії сучасної Європи та її трансформації за останні сорок років. У травні українською виходить його остання книжка «Батьківщини: особиста історія Європи». Він каже, що після падіння Берлінського муру у 1989 протягом наступних кількох років європейці здобули свободу доволі мирно і відносно легко. «Люди почали самі себе обманювати, що свобода — це процес, який відбувається автоматично. Але свобода — це не процес, це завжди боротьба», — впевнений Ґартон Еш.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із істориком про волю, чому мирна Європа не є нормою з історичної перспективи, міф про непереможність Росії, різні погляди на завершення війни в Україні та навіщо Ґартон Еш встановив на телефон додаток про повітряні тривоги в Україні.

Мовою оригіналу

18 епізод: Передача Україні Криму була його порятунком, а не помилкою чи подарунком Хрущова — Рорі Фіннін

Професор Рорі Фіннін ще у 2008 році започаткував програму Українських студій у Кембриджському університеті. Сам Фіннін – літературознавець, досліджує взаємодію культури та національної ідентичності в Україні. Особливу увагу він приділяє Криму та кримськотатарській літературі. Рорі Фіннін каже, що через розгляд історії півострову крізь російську призму західні науковці раніше не хотіли слухати про неї як про історію самого Криму, кримських татар та українців. «Зараз вони змінилися і хотіли б почути таку історію, але вже запізно», — каже професор. Крим є продовженням материкової України, впевнений дослідник. Науковець попереджав аналітиків та іноземних політиків, що Росія не може забрати півостров без півдня України і не зупиниться на ньому.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Фінніном про Шевченка як сучасного письменника, як західні науковці залишаються у просторі лебединих озер, про переселенський колоніалізм та чому Крим ніколи не був подарунком Хрущова Україні.

17 епізод: Про сентимент Німеччини до Росії треба забувати, їхній дружбі прийшов кінець — Катерина Міщенко

Есеїстка, видавчиня, перекладачка та дослідниця мистецтва Катерина Міщенко з початку повномасштабного вторгнення живе у Німеччині. Вона каже, що історія України та Німеччини спільна. Німцям добре відомі різні географічні точки в Україні. Наприклад, Бахмут, про який вони знають з історії Другої світової війни і щоденників їхніх дідів та прадідів, які на початку 40-х років окуповували тогочасний радянський Артемівськ. «Німецьке «Never again» і німецький антифашистський порядок денний сьогодні має працювати в Україні в тому сенсі, що Німеччина має допомагати Україні у боротьбі з Росією, яка і стала фашистською державою», — впевнена Міщенко.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Катериною Міщенко про сентимент Німеччини до Росії, що питають німці про Україну, чому «спротив» краще слово, ніж «війна», про прагматичну єдність та як себе переосмислює сучасна Європа.

16 епізод: Якщо ти втомишся в Україні від російської війни, тебе вб'ють — Олександра Матвійчук

Отримання Нобелевської премії миру у 2022 року для Центру громадянських свобод перетворилося на додаткову роботу, каже його голова Олександра Матвійчук. Відрядження, зустрічі, конференції, під час яких вона намагалася доводити зокрема бізнесу, який залишився в Росії, що допомога людиноненависницькому режиму нікого врятувати не може. Матвійчук також каже, що сучасний політичний клас, в тому числі і демократи, хворий на цинізм. «Цей цинізм і те що, вони називають realpolitic, не спрацювало у минулому столітті, не попередило Другу світову війну і не спрацює зараз, — впевнена вона. — Втомитися від російської війни в Україні може можна в Берліні чи Вашингтоні, але в Україні, якщо ти втомишся, тебе вб’ють».


Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна говорять із Олександрою Матвійчук про внутрішні розлами в українському суспільстві, від чого залежить перемога у війні та чому концентруватися на власному болю егоїстично

15 епізод: Німці несуть відповідальність за російські успіхи у цій війні — Ребекка Гармс

Ребекка Гармс пройшла шлях від режисерки-документалістки, активістки антиядерного та антивоєнного руху до депутатки Європарламенту від німецької партії “Союз 90/Партія Зелених”. Вже політиком Гармс зрозуміла, що виключно мирне вирішення воєнних конфліктів часом не спрацьовує. На зміну її позиції вплинула війна в колишній Югославії. Остаточно в цьому її переконала російська агресія в Грузії та Україні, де перемовини давали Кремлю тільки час на захоплення нових територій. За часів свого депутатства в Брюсселі вона підтримувала Україну під час обох Майданів у 2004 та 2014 роках. За проукраїнську позицію восени 2014 року Росія об’явила Гармс у себе персоною нон грата. Зараз Ребекка не при владі, але й надалі підтримує Україну. При цьому вона критикує німецьку політику щодо Росії. Ребекка Гармс впевнена, що німці своєю дипломатією дали час Росії для підготовки великої війни в Україні.

 

Наталя Гуменюк говорить із нею про частку Німеччини в російських успіхах у війні, помилку Меркель, про зміни своїх поглядів та переконань після початку політичної кар’єри та шлях України до ЄС

Мовою оригіналу

14 епізод: Від міжнародних трибуналів набагато менше справедливості, ніж вони обіцяють — Вейн Джордаш

Королівський адвокат Вейн Джордаш приїхав в Україну у 2015 році та допомагає розслідувати злочини Росії проти України. Юрист-міжнародник з багаторічним досвідом брав участь у кількох міжнародних трибуналах — у Руанді та у Спеціальному суді Сьєрра-Леоне. Там він виступав не на боці обвинувачення. Підзахисних Джордаша звинувачували у скоєнні воєнних злочинів. Декого з його клієнтів виправдали, як одного з мерів міст в Руанді. Інших, приміром, офіцера Обʼєднаного революційного фронту у Сьєрра-Леоне Іссу Сесея після шестирічного розгляду справи визнали винним. Його засудили до 52 років ув’язнення. Після кількох десятків років роботи у сфері міжнародного гуманітарного права Вейн Джордаш скептично ставиться до міжнародних трибуналів. Він каже, що вони дають набагато менше справедливості, ніж обіцяють.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Джордашем про геноцид нації в Україні, розчарування у Міжнародному кримінальному суді, основну лінію захисту воєнних злочинців та ідею справедливості як процесу.

Мовою оригіналу

13 епізод: Росія веде великий хрестовий культурний похід на окуповані території України — Костянтин Акінша

Костянтин Акінша — мистецтвознавець, куратор виставок та дослідник історії підробок. Зокрема, він займався питаннями реституції, повернення художніх цінностей жертвам Голокосту, а також втраченої культурної спадщини. За кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення він писав про небезпеку пам’ятникам архітектури та українським музеям. Акінша закликав до негайної евакуації художніх цінностей. Він став співорганізатором виставки українського модернізму 1900-1930-х років. Восени 2022 року близько 70 робіт українських авангардистів перевозили під ракетними обстрілами, щоб показати їх у Європі та зберегти їх. Виставка «В епіцентрі бурі: український модернізм, 1900–1930» отримала понад мільйон згадок у світових медіа.


Наталя Гуменюк говорить із Костянтином Акіншою про відкриття Європою українського модернізму, культурну експансію Росії на окупованих територіях, пам’ятники Пушкіну як маркери російської присутності та боротьбу з російською інструменталізацією культури.

12 епізод: Пітер Померанцев про уроки пропагандиста, який перехитрив Гітлера та змагання хто зрозуміє аудиторію

Британський письменник та журналіст Пітер Померанцев досліджує пропаганду та дезінформацію протягом кількох десятків років. Він стверджує, що авторитарна пропаганда дає людям відчуття, що вони — частина чогось великого та сильного та можуть принижувати інших. В цьому випадку взагалі не йдеться про правду чи неправду. Пропаганда починається з глибинного розуміння аудиторії та її емоційних потреб та як ними можна маніпулювати.


В березні 2024 року виходить нова книжка Померанцева про британського журналіста та пропагандиста Сефтона Делмера. Він працював із німецькою пропагандою під час Другої світової війни через запуск десятків радіостанцій з величезним охопленням і популярністю в Німеччині.
Ангеліна Карякіна говорить із Пітером Померанцевим про те, як працювали ті радіостанції, які уроки Сефтона Делмера може використати Україна у війні з Росією та про змагання хто краще зрозуміє аудиторію

11 епізод: Що люди не розуміють про монголів, забуття Чингісхана та радянське минуле у сучасній Монголії

У пошуку відповіді на питання «хто ми» Україна значно попереду монголів. Про це каже медіадіяч та лідер громадської думки із Монголії Цогтбілгуундарі Хішигбат. Приміром, в країні, яка була сателітом СРСР, залишається багато міст, сіл та провінцій, названих  іменами монгольських радянських лідерів. В столиці, в Улан-Баторі досі один із районів називається «Жуков» на честь радянського генерала. За часів впливу СРСР Монголія втрачала свою історії та самоідентичність. Навіть називати вголос ім’я хана Монгольської імперії Чингісхана забороняли. Зараз країна намагається повернути своє минуле та розвіювати.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Цогтбілгуундарі про сучасний вплив Росії та Китаю на Монголію, тамтешнє сприйняття російської агресії, як згадував президент Зеленський своє дитинство у Монголії та світові міфи стосовно кочівної цивілізації.

Мовою оригіналу

10 епізод: Галін Стоєв про трибунал над Путіним на сцені та чому болгарські актори боялися «Новічка»

У вересні 2023 року в столиці Болгарії Софії відбулася прем’єра вистави «Гаага». П’єсу про дівчинку-сироту з Маріуполя, яка уявляє трибунал над Путіним, написала драматургиня-документалістка, українка за походженням Саша Денісова. В Національному театрі Болгарії її поставив режисер Галін Стоєв. Протягом багатьох років він працює за кордоном і зараз є художнім керівником Національного театру в Тулузі (Франція). Коли він побачив виставу у Польщі, то відразу вирішив, що він обов’язково повинен поставити її в його рідній Болгарії. Частина населення країни досі перебуває під впливом російської пропаганди та підтримує Путіна.


На прем’єру вистави прийшов уряд Болгарії, у залі на 850 місць був аншлаг, а організатори боялися провокацій від проросійських партій. Актор, який грав роль секретаря Радбезу РФ Миколу Патрушева, відмовився від своєї участі перед прем’єрою. Йому здавалося, що за ним слідкують і він боявся, що його отруять «Новічком». Попри все вистава у Софії далі йде з повними залами.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить з режисером Галіном Стоєвим про вплив на постановку конфлікту з його батьками щодо війни в Україні, як «Гаага» змінила акторів Національного театру Болгарії, про відповідальність «колективного Путіна», як поєднати комічне та трагічне у виставі і чому Стоєв зараз не читає російську літературу.

Мовою оригіналу

9 епізод: Методичка Путіна. Як російський диктатор веде війни, паралелі з Чечні, Сирії та України

Американська журналістка та письменниця Джанін ді Джованні працювала на війнах протягом 30 років. Вона писала репортажі із Сараєва та Грозного в облозі, Руанди, Сирії, Іраку, Афганістану, Сьєрра-Леоне, Південного Судану. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ді Джованні разом із дослідником Пітером Померанцевим та журналісткою Наталею Гуменюк заснувала The Reckoning Project. Це проєкт з документування воєнних злочинів, які вчинила російська регулярна армія. 


Джанін є свідком зокрема і кількох війн Путіна  — в Чечні, в Сирії та Україні. Вона стверджує, що російський диктатор завжди воює виключно проти цивільних, тому розмовляти з ним про мораль неможливо. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із ді Джованні про «методичку» ведення війни Путіна, як можна запобігти збройним конфліктам, про справедливість як можливість загоїти рани свідкам воєнних злочинів та Україну як стіну для захисту демократії у світі. 

Мовою оригіналу

8 епізод: Як Україні перетягувати на свій бік Індонезію, країну з політикою "нуль ворогів, тисяча друзів"

Тележурналістка та письменниця із Індонезії Десі Анвар до приїзду в Київ сприймала війну Росії проти України як боротьбу Росії із Заходом. Через тиждень свого перебування в Україні вона змінила думку та визначила ідею боротьби українців через слоган «Свобода або смерть». Цю фразу в її країні знають дорослі і діти. Індонезія стала незалежною тільки у 1945 році. До цього вона була понад 300 років колонією Нідерландів, під час Другої світової війни окупована Японією. Анвар радить постійно підкреслювати на всіх майданчиках, що Україна воює проти Росії за свою незалежність та захист національної ідентичності. Такий посил точно зрозуміють в одній з найбільших країн Азії Індонезії.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Десі Анвар про сприйняття війни Росії проти України в країнах Глобального півдня, принцип міжнародної політик Джакарти «нуль ворогів, тисяча друзів», колоніальне минуле Індонезії, азійський прагматизм та чому демократія не є відповіддю на всі запитання.

Мовою оригіналу

7 епізод: Джонатан Літтел про насильство росіян, як Путін зламав Чечню та шанси України на перемогу

Джонатан Літтел відомий в Україні як автор історичного роману «Благоволительки». Він написаний від імені вигаданого офіцера СС про події на Східному фронті під час Другої світової війни та його участь у Голокості. Зокрема, і про розстріли євреїв у Бабиному Яру. Роман викликав бурхливу дискусію, а українською його переклали лише через 15 років після його виходу. Сам Літтел працював у гуманітарних місіях під час збройних конфліктів у Чечні, Сирії і був свідком багатьох воєнних злочинів. Наразі він готує до публікації свою нову книжку, зокрема, і про воєнні злочини у Бучі.


Журналістка Ангеліна Карякіна поговорила із письменником про те, що забезпечило Путіну успіх у 90-х у Чечні, апатію російської інтелігенції та її відповідальність, ефективні методи тиску Заходу на Росію, чи потрібно переглядати місце російської культури у світовому вимірі та чи розуміють росіяни боротьбу українців проти Росії як імперії, а не тільки із режимом Путіна.

Мовою оригіналу

6 епізод: Менеджмент смерті. Дослідниця цифрових демократій Світлана Матвієнко пояснює, як Росія впроваджує свою некрополітику через страх, терор та пропаганду?

Світлана Матвієнко — дослідниця та викладачка в Школі комунікацій при Інституті цифрових демократій університета Саймона Фрейзера у Ванкувері. Окрім вивчення медіа та кібервійн, вона цікавиться таким явищем як забруднення війною. Вона досліджує як війни впливають на людей та навколишнє середовище і як довго потім території та суспільства від цього оговтуються. Матвієнко обережно ставиться до поняття «кінець війни». Воно створено в горизонтальному мисленні, коли йдеться про території та деокупацію. Але війна через травми, репарації, забруднення буде жити досить довго в ландшафтах, соціумі та людях зокрема. Тому вона пропонує думати про кінець війни вертикально, хоча це більш болюча і песимістична концепція, де її завершення взагалі під питанням.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Світланою Матвієнко про повільне насильство війни, ядерний колоніалізм Росії та менеджмент смерті Кремля, а також про пропаганду як частину середовища терору.

5 епізод: У патріарха Кирила та Путіна – шлюб за розрахунком – Кирило Говорун

Архімандрит, філософ та український вчений-богослов Кирило Говорун є людиною енциклопедичних знань. Він пропрацював десять років у Московській єпархії РПЦ і був близько знайомий із патріархом РПЦ Кирилом (Гундяєвим). Він попереджав патріарха Кирила про небезпеку ідеології «російського світу», яку ставить в один ряд із нацизмом, фашизмом та комунізмом. У 2012 році Говорун пішов у відставку. А патріарх Кирило перетворився на одного з головних надихачів війни в Україні.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із архімандритом про те, як патріарх РПЦ Кирил став провідником «російського світу», чому Говорун називає цю ідеологію «фашизмом 3.0», як розуміти висловлювання Папи Римського Франциска та помилки понтифіка в комунікації про Україну та як дивитися на процеси у релігійному житті України після отримання державою Томосу у 2019 році.

4 епізод: Ми маємо думати не так про допомогу Україні, як про те, як завдати поразки Росії – Енн Епплбаум

Незалежність України становить екзистенційну загрозу для Володимира Путіна. Так само сприймав це Йосип Сталін, який влаштував Голодомор у 30-х років як спосіб підкорити та радянізувати Україну. Цей страх об'єднує двох диктаторів, стверджує журналістка, історикиня, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум. У ХХІ сторіччі Путін також використовує їжу та голод як зброю війни. Тому вже час союзникам зосередитися не тільки на наданні допомоги Україні, а й не тому, як завдати поразки Росії, впевнена дослідниця. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить з Енн Епплбаум про те, що потрібно для завершення війни, про новий підхід до насильства під час збройних конфліктів, чому Володимиру Зеленському не слід публічно критикувати союзників та як війна в Україні стала заручницею американської політичної боротьби.

Мовою оригіналу

3 епізод: Леопольдо Лопес про український Майдан – найуспішнішу революцію ХХІ сторіччя. Чому не вийшло у інших?

Революція Гідності в Україні – єдиний у світі успішний приклад переходу до стабільної демократії у ХХІ столітті. Про це каже один із опозиційних лідерів Венесуели Леопольдо Лопес. Після придушення акцій протесту проти режиму Ніколаса Мадуро, кількарічного ув'язнення у військовій тюрмі, домашнього арешту, переховування на території посольства Іспанії, а потім втечі з Венесуели політик не здається. Він об'єднується разом з активістами з різних країн, аби протистояти автократіям глобально. Перемога України над Росією також є ключем до повернення демократії в їхніх країнах, впевнений Лопес. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Леопольдо Лопесом про те, чому інші революції у світі були неуспішними, чому автократи ніколи не перейдуть на бік демократії та чому він навчився в Києві.

Мовою оригіналу

2 епізод: Сергій Плохій про еру Китаю,  історію України та безальтернативність здачі ядерної зброї

Історик Сергій Плохій почав працювати над новою книжкою «Російсько-українська війна: повернення історії" через кілька тижнів від початку повномасштабного вторгнення. В травні 2023 року її видали в США, за кілька місяців - в Україні. Плохій зізнається — саме робота над нею дозволила йому не тільки зрозуміти війну, але й емоційно її пережити. Історик вперше з початку повномасштабного вторгнення приїхав до України наприкінці серпня, щоб побачити власними очима зміни в країні. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Сергієм Плохієм про імперії, еру Китаю, історію української держави, новий тип ядерного тероризму з боку Росії та чому сучасним українцям важко зрозуміти безальтернативність здачі ядерної зброї.

1 епізод: Снайдер про фашистську Росію, геноцид, ядерний блеф Кремля та українське розуміння свободи

Це розмова з американським істориком Тімоті Снайдером, книжки та лекції якого є відомими в усьому світі. Він стверджує, що зараз Росія вчиняє геноцид щодо українців. Ведуча Наталка Гуменюк говорить із Снайдером про те, як трансформуються цілі Росії під час нинішньої війни, чому сучасний режим Путіна – фашистський, а погрози Кремля ядерною зброєю – блеф. В цьому випуску інтелектуал пояснює свою цікавість до історії України та її сучасної культури, що він дізнався нового про свободу від українців та що можна буде назвати остаточною перемогою України над Росією.

Мовою оригіналу

Нульовий епізод: Наталя та Ангеліна розповідають, про що і про кого буде подкаст

Світові мислителі та інтелектуали зараз шукають в Україні фізичного підтвердження того, що демократія та свобода мають значення. Ведучі Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна розповідають про те навіщо вони запускають цей подкаст, про спроби світу зрозуміти чому українці захищають свою країну, їхню мотивацію у війні та їхній вибір між добром та злом. Чим можуть бути цікаві розмови для самих українців, що таке жити у великій війні, що таке боротися із імперією та як Україні вибудовувати свою ідентичність не лише довкола війни

Наталя Гуменюк - журналістка, репортажистка, спеціалізується на міжнародних подіях та висвітленні конфліктів. Співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу. Співзасновниця, редакторка та провідна журналістка The Reckoning Project.  Авторка кількох документальних фільмів і книг, зокрема «Загублений острів: історії з окупованого Криму» та «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції». Кураторка фокус-теми Книжкового Арсеналу 2023 "Коли все має значення". Регулярно дописує для The Guardian, The Washington Post, The Rolling Stone, Die Zeit, The Atlantic. Була співзасновницею та протягом 5 років очолювала Громадське телебачення та Hromadske International, а зараз є членом Правління. У 2022 році отримала міжнародну нагороду для Free Media Awards за висвітлення війни Росії проти України.

 

Ангеліна Карякіна – журналістка та медіаменеджерка. Співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу.  Є редакторкою та авторкою фільмів The Reckoning Project.  Висвітлювала Революцію гідності і російську агресію на сході України для Euronews. Закінчила режисерську майстерню Сергія Буковського. У 2015-му році приєдналася до Громадського як журналістка та ведуча. Авторка циклу документальних фільмів «Слідами революції» про події на Майдані та про справу Сенцова-Кольченка “Етапом через пів-Землі”. Упродовж трьох років працювала головною редакторкою Громадського. З 2020-го по 2022-й працювала над створенням мультимедійної служби новин Суспільного як шеф-редакторка, а згодом головна продюсерка інформаційного мовлення. 

 

bottom of page