top of page

Переслідування, викрадення, тортури та насильство під російською окупацією: свідчать українські журналісти

Оновлено: 5 днів тому


4 травня в рамках Всесвітнього дня свободи преси ЮНЕСКО в Сантьяго де Чилі Лабораторія журналістики суспільного інтересу та The Reckoning Project покажуть документальний фільм про українських журналістів, які стали свідками або пережили російські воєнні злочини. Після показу відбудеться дискусія з героями фільму, та співзасновницею The Reckoning Project Наталею Гуменюк. Модеруватиме чилійська журналістка Андреа Молетто Родрігез.


Незалежні журналісти стали однією з головних цілей окупантів і зазнали переслідувань, викрадень, тортур і вбивств. За інформацією ІМІ, відомо про 575 злочинів проти журналістів під час війни, серед них викрадення, вбивства, зникнення безвісти тощо. Ці злочини відбуваються щоденно на окупованих територіях, і, щоб приховати правду, окупаційна влада систематично обмежує свободу преси та слова.


Протагоністи фільму – місцеві журналісти, які продовжили працювати на окупованих територіях України, усі зазнали арештів, тортур чи психологічного тиску саме через свою журналістську діяльність. Їхні історії яскраво ілюструють, як робота незалежних журналістів на початку вторгнення стала майже неможливою. Зрештою вони евакуювались з підконтрольних Росії територій, але продовжують розповідати про жахи окупації.


Олег Батурін був журналістом у Каховці, де знаходиться одне з найважливіших джерел енергії в Україні – Каховська ГЕС. Його незаконно затримали та піддали тортурам, але зрештою він зміг евакуюватися з окупованого Росією регіону. Він продовжує свою журналістську діяльність, головним чином зосереджуючись на репортажах про життя в окупації та підрив Росією Каховської дамби в червні 2023 року – найбільшої екологічної атаки під час війни, а також документує воєнні злочини для The Reckoning Project.

Анжела Слободян працювала кореспонденткою ТРК «Україна», а після повномасштабного вторгнення продовжувала вести новини та прямі ефіри під своїм іменем з окупованого Херсона аж до незаконного затримання 5 липня 2022 року. Слободян перебувала в полоні протягом місяця, але зрештою звільнилася і евакуювалася з області. У лютому 2023 року вона давала свідчення в Народному суді в Гаазі, де розповідала про російський полон, злочини та порушення прав журналістів у Херсоні.


Наталя Гуменюк — українська журналістка та авторка, спеціалістка з репортажів із зон конфліктів. Вона є засновницею та генеральною директоркою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, яка сприяє конструктивному обговоренню складних соціальних питань. Після повномасштабного вторгнення Росії Гуменюк співзаснувала проєкт The Reckoning Project, який документує воєнні злочини, скоєні під час війни. Документальні фільми та статті проєкту були опубліковані у TIME, Vanity Fair, The Atlantic, The Dial та New Lines Magazine. У 2023 році у рамках ініціативи «Поєднуючи континенти», Лабораторія привезла в Україну провідних редакторів, інтелектуалів та журналістів з Латинської Америки, Африки та Азії. 



Андреа Молетто Родрігес – відома чилійська радіоведуча із видатною кар’єрою в понад 25 років. Наразі веде дві популярні програми про поточні події на Radio Futuro та щоденне ток-шоу на незалежному каналі Vía X, де бере інтерв’ю у ключових людей країни. Андреа співпрацює з багатьма ЗМІ в Чилі, включаючи La Segunda, La Tercera, журнал Paula, Televisión Nacional de Chile, Cuatro Cabezas, і була першою жінкою, яка стала редакторкою журналу The Clinic. Візит Андреа Молетто до України влітку 2023 року в рамках ініціативи Лабораторії журналістики суспільного інтересу «Поєднуючи континенти» широко висвітлювався в Чилі.


Глобальна конференція до Всесвітнього дня свободи преси 2024 

Чилі, 4 травня 2024, 18:00-19:00

Культурний центр Габріела Містраль, кімната 1 (SALA 1A)

Мови сесії: українська, англійська, іспанська


The visit is supported by UNESCO and the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the Human Rights in Action Program implemented by Ukrainian Helsinki Human Rights Union.

Comments


bottom of page