Журналістські свідчення щодо викрадення українських дітей в окупованому Криму заслухають в ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) призначив усні слухання у справі щодо десяти українських дітей, яких після окупації Криму у 2014 році Росія не повернула Україні. Слухання щодо прийнятності заяви та її розгляду по суті відбудуться 22 вересня 2026 року. Центр прав людини ZMINA та Лабораторія журналістики суспільного інтересу долучилися до справи як третя сторона. Аналіз системної політики Росії щодо паспортизації, індоктринації, мілітаризації та переміщення українських дітей підкріпили свідченнями журналістки й керівниці ЛЖСІ Наталі Гуменюк, яка шість разів відвідувала окупований Крим у 2014–2020 роках.

Заяву № 6719/23 в інтересах дітей подала Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ). За даними УГСПЛ, усі десятеро дітей на момент окупації Криму були віком від одного до п’яти років і перебували під опікою держави в дитячих закладах. Після встановлення російського контролю над півостровом окупаційна влада відмовилася повернути їх Україні, не повідомила про місце їхнього перебування, а згодом анкети дітей з’явилися на російському сайті для усиновлення.

Правозахисники припускають, що частину дітей могли всиновити, оскільки інформація про них згодом зникла з платформи. Після окупації Криму Росія в односторонньому порядку оголосила своїми громадянами понад чотири тисячі українських дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на півострові.

Справа стосується можливих порушень низки положень Європейської конвенції з прав людини, зокрема права на повагу до приватного і сімейного життя, а також незаконного втручання держави у долю дітей, які перебували під опікою України.

За словами керівниці аналітичного напряму ZMINA Онисії Синюк, у поданні також йшлося про порушення права на ідентичність шляхом нав’язування та спрощення процедур набуття російського громадянства, що по своїй суті передбачає присягання на вірність РФ, а також індоктринації, мілітаризації та поміщенню українських дітей в російські сім’ї, як під опіку, так і усиновлення, а також наслідки таких дій. 

“Окрему увагу приділили обмеженню пересування до та з Криму, що перешкоджало можливості дітей покинути територію Криму, а українським органам та міжнародним організаціям отримати до них доступ. Аналіз російських політик ми підкріпили свідченнями журналістки та керівниці ЛЖСІ Наталі Гуменюк, яка відвідувала Крим шість разів з березня 2014 до 2020 року та спостерігала впровадження цієї системи”, – додала Синюк.

“З перших днів окупації у 2014 року, я їздила до Криму й документувала те, що Росія робила там з дітьми. Уже в травні 2014-го на параді в Севастополі я бачила дошкільнят у російській військовій формі, згодом - як малече присягає "Юнармії" в Ялті, – розповідає Наталка Гуменюк. – Тоді ж почалися паспортизація як інструмент контролю, тиск на вчителів, витіснення української мови зі шкіл. Це не були хаотичні ексцеси на місцях - це була послідовна, вибудувана централізована політика. Після повномасштабного вторгнення 2022 року ми в ЛЖСІ побачили ту саму систему на нових окупованих територіях: перереєстрація шкіл і лікарень, переатестація вчителів, обмеження прав тих, хто не має російського паспорта, і вивезення дітей із інтернатів і навчальних закладів, як це сталося в Херсоні й Олешках. Росія відпрацювала цей інструментарій у Криму, а потім розгорнула його швидше й у ширших масштабах. Усе, що вразило світ після 2022 року, вже було випробуване Росією в Криму. Різниця лише в тому, що тоді на це майже ніхто не дивився.”

У квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив уряд Росії про подану заяву та запропонував надати офіційні зауваження до 31 липня 2025 року. Тепер суд перейде до відкритого розгляду справи за участю сторін, під час якого оцінюватиме як її прийнятність, так і обставини по суті.

«Історично захоплення українських дітей розпочалося саме з Криму. Відсутність належної реакції на цю ситуацію зробила можливим масове захоплення дітей Росією після повномасштабного вторгнення 2022 року. Ця справа – як розмотування клубка ниток: усі подальші події стають зрозумілішими, якщо ми можемо побачити витоки ситуації», – наголошує адвокат заявників Сергій Заєць у коментарі виданню ZMINA.